Йоу, народ! Кто соскучился по веселью и приключениям?
Все началось с моего друга, которого я знал с детства. Назывался он Малак, потому что такая прозвище было у него уже со школьных времен. Часто народ прикалывался над ним, но я всегда понимал, что Малак - это не только его прозвище, но и его характер. Он всегда был каким-то замороченным, но при этом интересным чуваком.
Итак, однажды мы сидели в его гараже, покуривали шан и рассуждали о жизни. Как-то он кинул мне странную пасхалку в виде закладки и сказал: "Вот, возьми, здесь что-то интересное". Я открыл эту закладку и обнаружил непонятные символы и цифры. Мне стало интересно, что это может быть.
Достав своего ноутбука, я начал искать по интернету информацию о этих символах. И вот, через несколько часов расследования, я наткнулся на информацию о кодеине - наркотике, который вызывает галлюцинации. Меня захлестнуло любопытство, и я решил попробовать его.
Следующие дни мы с Малаком искали, где можно достать этот кристалл. Жестко перепроверяли ресурсы и наконец нашли подходящего дилера, который продавал закладки с кодеином. Встретились мы с ним в парке, и он отдал нам маленькую бумажку с адресом.
В тот вечер мы отправились на путь волшебства. Заехали в заброшенный дом, который оказался складом с закладками. Там столько всего было! Я огляделся по сторонам и увидел огромное количество разных наркотиков: шан, кодеин, героин и даже зелье космической магии. Да, не знаю, что это было, но название звучало заманчиво.
С Малаком мы решили взять всего по немногу и попробовать каждый наркотик. Начали с кодеина. Залпом проглотили пару закладок и ждали эффекта. Через полчаса начались первые галлюцинации. Все вокруг стало искаженным и окрашенным в яркие цвета. Мы с Малаком орали от смеха, глядя на наши искаженные рожи.
Весь этот кайф продолжался пару часов, а потом мы решили попробовать что-то еще. После шана и героина нам нужно было успокоиться. И тут Малак вытащил из кармана промокашку с марихуаной. Мы закурили и сели на диван, ожидая новых приключений.
Все было так круто, что я даже забыл о кодеине и о закладке в виде пасхалки. Мы с Малаком просто расслабились и наслаждались каждой секундой. И когда я смотрел на Малака, я понял, что больше не могу без него. Этот кайф соединил нас так тесно, что я понял - я хочу выйти замуж за своего друга!
Понимаю, может быть это слишком странно, какой-то глюкало, но в тот момент я был таким счастливым, и ничего не мог остановить наше счастье. Мы стали самой крутой наркоманской парой в нашем районе, и никто не смог нам помешать. Но в то время это был мой мир, где я чувствовал себя живым. И хотя я больше не закладываюсь на наркотики и не считаю пасхалки подсказками, я никогда не забуду этот период в моей жизни. Но если вы все-таки решили попробовать что-то, то будьте готовы к тому, что это может изменить вашу жизнь. И кто знает, может быть, у вас появится своя промокашка, которая заберет ваше сердце и навсегда изменит вашу судьбу.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
